властолюбний

ВЛАСТОЛЮ́БНИЙ, а, е, книжн.

Владолюбний.

Плакав він [Авірон] над собою, над своєю наївною вірою, над пророком великим, що згубив тепер авреолю і став звичайним властолюбним обманщиком (Г. Хоткевич);

Одного разу я побачила, .. як наш старший лісничий кланявся у пояс значно молодшому, але самовпевненому і властолюбному заготівельникові (М. Чабанівський).

Значення в інших словниках

1. властолюбний — властолю́бний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. властолюбний — -а, -е, книжн., заст. Владолюбний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. властолюбний — ВЛАДОЛЮ́БНИЙ (який любить владу, нав'язує свою волю іншим), ВЛАСТОЛЮ́БНИЙ книжн., заст.; ДЕСПОТИ́ЧНИЙ (який грубо нав'язує свою волю). — Це вдало вирішено: капітаном "Бригантини" якраз таку й треба сувору особу.  Словник синонімів української мови
4. властолюбний — ВЛАСТОЛЮ́БНИЙ, а, е, книжн., заст. Владолюбний. Одного разу я побачила,.. як наш старший лісничий кланявся у пояс значно молодшому, але самовпевненому і властолюбному заготівельникові (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 166).  Словник української мови в 11 томах