властолюбство
ВЛАСТОЛЮ́БСТВО, а, с., книжн.
Владолюбство.
Замолоду він [Кара-Мустафа] відзначався властолюбством, яке пізніше, в зрілі роки, доповнилося неймовірною жадобою наживи, майже зажерливістю (В. Малик);
До групи з 20 біогенних почуттів увійшли різні види задоволення (від їжі, діяльності, комфорту, мистецтва, власності, спілкування), честолюбство, властолюбство, лінь, допитливість, альтруїзм, почуття волі, втома, ненависть, самолюбство, заздрість, жадібність, страх (з наук. літ.);
Властолюбство – це духовна загибель навіть найбільш сильних і обдарованих – стверджує Леся Українка образом Анни (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)