властолюбство

ВЛАДОЛЮ́БСТВО (любов до влади), ВЛАСТОЛЮ́БСТВО книжн., заст.; ДЕСПОТИ́ЗМ (грубе підкорення однієї людини волі іншої). Посади не впливали на нього.. Владолюбство його не торкнулося (П. Загребельний); Властолюбство — це духовна загибель навіть найбільш сильних і обдарованих — стверджує Леся Українка образом Анни (з журналу); Горда, розумна й завзятуща,.. Марта зовсім не була зугарна по своїй вдачі кориться деспотизмові чоловіка (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. властолюбство — властолю́бство іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. властолюбство — -а, с., книжн., заст. Владолюбство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. властолюбство — ВЛАСТОЛЮ́БСТВО, а, с., книжн. Владолюбство. Замолоду він [Кара-Мустафа] відзначався властолюбством, яке пізніше, в зрілі роки, доповнилося неймовірною жадобою наживи, майже зажерливістю (В.  Словник української мови у 20 томах
4. властолюбство — ВЛАСТОЛЮ́БСТВО, а, с., книжн.,. заст. Владолюбство. Властолюбство — це духовна загибель навіть найбільш сильних і обдарованих — стверджує Леся Українка образом Анни (Рад. літ-во, 2, 1965, 29).  Словник української мови в 11 томах