влітку
ВЛІ́ТКУ (УЛІ́ТКУ), присл.
Літньою порою, літом.
Улітку, саме серед дня, Пустуючи, дурне ягня Само забилося до річки Напитися водички (Л. Глібов);
Як чарує очі влітку над горою сонця схід! (М. Терещенко);
Влітку риба йде вгору на мілини, взимку спускається вниз на більшу глибінь (І. Багряний);
Вивчивши уроки, влітку цілий день я гасав з хлопчаками по вулицях, ходив на річку, в ліс, знав усі околиці нашого міста (Б. Антоненко-Давидович);
Боян заспівав .. Здавалося, слова співця народжувалися одразу, ось тут, несподівано, як прозора хмаринка на передгрозовому небі влітку (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)