вліті

ВЛІ́ТІ (УЛІ́ТІ), присл., розм.

Те саме, що влі́тку.

Хто вліті гайнує, той взимі голодує (Номис);

Вранці вона [річка] була ясна і чиста і плюскотіла тихенько, мов уліті (І. Франко);

Було це рано вліті. Жнива ще не починались (В. Винниченко);

Пройшли ж бо вліті з Таращанського повіту через північну Україну повсталі розлючені селяни .. – і ніхто не міг їх спинити: ні державна варта, ні комендантські сотні, ні навіть німці! (Б. Антоненко-Давидович).

Значення в інших словниках

1. вліті — пр. літом, літньою <�теплою> порою, серед літа, об літній порі.  Словник синонімів Караванського
2. вліті — і уліті, присл., діал. Влітку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вліті — Влі́ті, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. вліті — ВЛІ́ТІ (УЛІ́ТІ), присл., розм. Те саме, що влі́тку. Хто вліті гайнує, той взимі голодує (Номис, 1864, № 558); Вранці вона [річка] була ясна і чиста і плюскотіла тихенько, мов уліті (Фр., III, 1950, 250).  Словник української мови в 11 томах