пр. літом, літньою <�теплою> порою, серед літа, об літній порі.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
вліті —
і уліті, присл., діал. Влітку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вліті —
ВЛІ́ТІ (УЛІ́ТІ), присл., розм. Те саме, що влі́тку. Хто вліті гайнує, той взимі голодує (Номис); Вранці вона [річка] була ясна і чиста і плюскотіла тихенько, мов уліті (І. Франко); Було це рано вліті. Жнива ще не починались (В.
Словник української мови у 20 томах
вліті —
Влі́ті, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
вліті —
ВЛІ́ТІ (УЛІ́ТІ), присл., розм. Те саме, що влі́тку. Хто вліті гайнує, той взимі голодує (Номис, 1864, № 558); Вранці вона [річка] була ясна і чиста і плюскотіла тихенько, мов уліті (Фр., III, 1950, 250).
Словник української мови в 11 томах