вмикач
ВМИКА́Ч, а́, ч.
Пристрій для вмикання механізмів, приладів і т. ін.
Марушка шаснула до ліжка і клацнула вмикачем. Світло погасло (В. Дрозд);
Коли вмикається покажчик повороту, струм від акумуляторної батареї автомобіля (або генератора) через вмикач запалювання надходить на затискач переривника (з наук. літ.);
Стартер умикається повертанням ключа вмикача запалювання праворуч до упору (з навч. літ.);
На панелі управління кухонною витяжкою – вмикач електровентилятора, перемикач швидкостей, вмикач освітлення (з мови реклами).
Словник української мови (СУМ-20)