вмикач

ВМИКА́Ч, а. ч. Пристрій для вмикання електричного струму.

Часто трапляються випадки ураження електричним струмом через відсутність контролю за справністю вмикачів, електропроводки та ін. (Метод, викл. фрез. спр., 1958, 225);

Вони [пластмаси] повсюди в нашому житті — від електричного вмикача у кімнаті до космічних ракет (Веч. Київ, 11.І 1963, 1).

Значення в інших словниках

1. вмикач — вмика́ч іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вмикач — (умикач), -а, ч. Пристрій для вмикання електричного струму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вмикач — ВМИКА́Ч, а́, ч. Пристрій для вмикання механізмів, приладів і т. ін. Марушка шаснула до ліжка і клацнула вмикачем. Світло погасло (В.  Словник української мови у 20 томах