вмурований

ВМУРО́ВАНИЙ (УМУРО́ВАНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до вмурува́ти.

Вздовж стіни тяглася довжелезна лежанка з двома вмурованими казанами (В. Винниченко);

Він сплигнув з коня, допоміг зійти пані Вандзі, накинув поводи на вмурований у стіну залізний гак (В. Малик);

Кімнату залило м'яке жовтувате світло, яке випромінювала скляна куля, наполовину вмурована в стелю (О. Авраменко);

* У порівн. Дарка стояла, як вмурована (Леся Українка);

Ноги Гордія були ніби вмуровані і від землі не відривалися (Григорій Тютюнник);

// вмуро́вано, безос. пред.

Перед будиночком .. вмуровано білий камінь і на ньому .. намальовано бджолу (О. Гончар);

* Образно. Повсюди стояли стенання й плач. Шведську армію було вмуровано в сніги (Г. Колісник).

Значення в інших словниках

1. вмурований — вмуро́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вмурований — (умурований), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вмурувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вмурований — ВМУРО́ВАНИЙ (УМУРО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вмурува́ти. В городі Козлові стояла темниця кам’яная. Сім сажень в землю вмурованая (Укр.. думи.., 1955, 53); *У порівн. Дарка стояла, як вмурована (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах