внутрішність
ВНУ́ТРІШНІСТЬ, ності, ж.
1. Абстр. ім. до вну́трішній.
О. Копчинський вважав, що голос має тлумачити мислення через мову, а знаки слугують своєрідним індексом, котрим керує душа, або, як він писав, внутрішність мови (з наук. літ.).
2. Простір у середині чого-небудь, а також те, що є в ньому.
Не треба було багато світла, щоб роздивитись внутрішність кімнати: в ній, власне, нічого не було (В. Підмогильний);
Тепер із спокійного затишку стало видно цілу внутрішність зали (Ю. Смолич);
Юлдаш гаразд уже встиг обдивитися вдесяте внутрішність хазяїнової коші [намету] (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)