вовківня
ВОВКІВНЯ́, і́, ж.
1. Вовча яма, пастка для вовків.
При полюванні на диких тварин (дикого кабана, вовка, ведмедя) копали сліпі ями (вовківні) (з навч. літ.);
* Образно. З цієї верші їм уже не вибратися .. Він згоден жити сам на все Козацьке Поле, аби тільки вирватися з цієї проклятої вовківні (Ю. Мушкетик).
2. Вовче лігво.
– Тату, там у вовчім яру у вовківні двоє коней (Марко Вовчок).
3. збірн. Вовки.
Вовківні такої було, що біда (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-20)