1. Словник української мови у 20 томах

вовківня

ВОВКІВНЯ́, і́, ж.

1. Вовча яма, пастка для вовків.

При полюванні на диких тварин (дикого кабана, вовка, ведмедя) копали сліпі ями (вовківні) (з навч. літ.);

* Образно. З цієї верші їм уже не вибратися .. Він згоден жити сам на все Козацьке Поле, аби тільки вирватися з цієї проклятої вовківні (Ю. Мушкетик).

2. Вовче лігво.

– Тату, там у вовчім яру у вовківні двоє коней (Марко Вовчок).

3. збірн. Вовки.

Вовківні такої було, що біда (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вовківня — вовківня́ 1 іменник жіночого роду вовча пастка; вовче лігво * Але: дві, три, чотири вовківні́ вовківня́ 2 іменник жіночого роду вовки збірн. Орфографічний словник української мови
  2. вовківня — -і, ж. 1》 Вовча яма, пастка для вовків. 2》 Вовче лігво. 3》 збірн. Вовки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вовківня — ЛІ́ГВО (заглиблення або інше місце в землі, де живе тварина), ЛІ́ГВИЩЕ, ТИ́РЛО, ЛЕГО́ВИЩЕ діал.; КУБЛО́ (також заглиблення для плазунів); КУ́БЛИЩЕ, БАРЛІ́Г, БАРЛО́ГА, ГАЙНО́ розм., ГА́ВРА діал., МА́ТОЧНИК діал. (лігво ведмедя); ВОВКІВНЯ́ (вовче лігво). Словник синонімів української мови
  4. вовківня — Вовківня́, -вні́, -вне́ю; -кі́вні, -кі́вень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вовківня — ВОВКІВНЯ́, і́, ж. 1. Вовча яма, пастка для вовків. 2. Вовче лігво. — Тату, там у вовчім яру у вовківні двоє коней збахтажено (Вовчок, VI, 1956, 339). 3. збірн. Вовки. Вовківні такої було, що біда (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. вовківня — Вовківня, -ні ж. 1) Западня, яма для ловли волковъ. Грин. II. 238. 2) Волчье логовище. Вх. Зн. 8. 3) Иронично: холодное жилье. 4) Множество волковъ. Вовківні такої було, що біда. Там таке звірно завелось, що й ходить страшно. Екатер. у. Словник української мови Грінченка