вовна
ВО́ВНА, и, ж.
1. Густий волосяний покрив ссавців, перев. овець і кіз.
Воно [вороненя] угору полетіло Да й пуць на шию барану І, кігті вплутавши у вовну білу, Смикнулося нести (Є. Гребінка);
– Вони пригнали одну дурну вівцю та ще й перше вовну обстригли (І. Нечуй-Левицький);
У дисертації визначена економічна ефективність розведення овець з різною тониною вовни (з наук. літ.);
* Образно. Прямо на землі сидів горболобий старець, що мав на широких плечах не голову, а оберемок залежаної вовни, з якої витикався хрящуватий носяра (М. Стельмах);
* У порівн. У саду лікарні корони дерев .. заволокло імлисто-зеленкуватими серпанками з ніжною, як ягняча вовна, ворсою й білим лапатим цвітом вишень та яблунь (М. Івченко);
// розм., рідко. Волосся.
Він склав на великий живіт зарослі вовною руки (М. Коцюбинський);
Маслов схопився і замахав зарослими жовтою вовною ручищами (О. Донченко).
2. Волосяний покрив, зістрижений або вичесаний із тварин (перев. овець і кіз), з якого виготовляють пряжу.
А мати Сидить на призьбі коло хати Та вовну з кужеля пряде (Т. Шевченко);
[Кассандра:] Я, брате, сама б радніша прясти білу вовну, ніж віщувати всім нам чорну долю (Леся Українка);
Вовна була добре виварена в гречаному лузі, біла та пухка, веретено заспокійливо хурчало між пальцями (І. Білик);
З овечої вовни виробляють високоякісні тканини (з наук. літ.);
Миття вовни можна здійснювати на шляху транспортування сировини за наявності водо- та паливопостачання (з наук. літ.);
* У порівн. На ранок зірвався вітер, і небо заволокло сірими розпатланими хмарами. Мов сива брудна вовна пливла вгорі по воді, низько над хатами (А. Головко).
3. Пряжа, нитки з настриженого або начесаного з тварин волосяного покриву.
На столі кошик із нитками, з клубочками вовни (Марко Вовчок);
На Онисі була картата плахта, виткана з вовни пополовині з шовком невеличкими квадратиками (І. Нечуй-Левицький);
Паша, прикривши теплою хусткою ноги, сиділа на лежанці й щось плела з товстої вовни (М. Циба).
Би́ти во́вну див. би́ти.
◇ Сім мішкі́в (кіп, три мішки́) греча́ної во́вни (горі́хів) [і (та) всі непо́вні] див. сім;
(1) Як (мов, ні́би і т. ін.) Ма́рко́ (Хома́) на во́вні, зі сл. заробити, підробити і т. ін., ірон. – абсолютно, зовсім нічого (не заробити).
Коли потяг разів зо два цигарку, сплюнув і сказав невідомо до кого: – Заробив, як Марко на вовні (Д. Косарик);
З волів, які лишилися, в дорозі здохло ще кілька, й заробили ми, як Хома на вовні (Ю. Мушкетик);
(2) Як (мов, ні́би і т. ін.) у карася́ во́вни, ірон. – зовсім немає.
В цех прибуло поповнення із заводського училища, а досвіду у новеньких, як у карася вовни (з газ.).
Значення в інших словниках
- вовна — во́вна іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вовна — -и, ж. 1》 Густий волосяний покрив ссавців, перев. овець і кіз. 2》 Волосяний покрив, зістрижений або вичесаний із тварин (перев. овець і кіз), з якого виготовляють пряжу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вовна — вовна: ◊ як з ца́па вовни → цап ◊ не бу́де з ца́па вовни → цап Лексикон львівський: поважно і на жарт
- вовна — див. волосся Словник синонімів Вусика
- вовна — Натуральне волокно, отримане з волосяного покриву овець, ангорських і кашмірських кіз, ангорських кролів, верблюдів та ін. тварин; в. переробляється на пряжу, застосовується у виробництві тканин для одягу, трикотажу, повсті, килимів тощо. Універсальний словник-енциклопедія
- вовна — сім мішкі́в греча́ної во́вни (і (та) всі непо́вні), жарт., зі сл. наговори́ти, наплести́ і т. ін. Багато зайвого, безглуздого. Мельхиседек сердито глянув на свою жінку; вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І. Фразеологічний словник української мови
- вовна — ВОЛО́ССЯ (сукупність волосин на тілі людини), ВО́ВНА розм., ШЕ́РСТЬ розм., ВОЛОСІ́ННЯ розм.; РОСЛИ́ННІСТЬ розм. (перев. на обличчі); ЩЕТИ́НА розм. (коротке цупке на обличчі чоловіків). Старий жупан розхристався на грудях, а з пазухи.. Словник синонімів української мови
- вовна — ВО́ВНА, и, ж. 1. Густий волосяний покрив ссавців, перев. овець і кіз. Воно [вороненя] угору полетіло Да й пуць на шию барану І, кігті вплутавши у вовну білу. Смикнулося нести (Греб. Словник української мови в 11 томах