вовна

ВО́ВНА, и, ж.

1. Густий волосяний покрив ссавців, перев. овець і кіз.

Воно [вороненя] угору полетіло Да й пуць на шию барану І, кігті вплутавши у вовну білу, Смикнулося нести (Є. Гребінка);

– Вони пригнали одну дурну вівцю та ще й перше вовну обстригли (І. Нечуй-Левицький);

У дисертації визначена економічна ефективність розведення овець з різною тониною вовни (з наук. літ.);

* Образно. Прямо на землі сидів горболобий старець, що мав на широких плечах не голову, а оберемок залежаної вовни, з якої витикався хрящуватий носяра (М. Стельмах);

* У порівн. У саду лікарні корони дерев .. заволокло імлисто-зеленкуватими серпанками з ніжною, як ягняча вовна, ворсою й білим лапатим цвітом вишень та яблунь (М. Івченко);

// розм., рідко. Волосся.

Він склав на великий живіт зарослі вовною руки (М. Коцюбинський);

Маслов схопився і замахав зарослими жовтою вовною ручищами (О. Донченко).

2. Волосяний покрив, зістрижений або вичесаний із тварин (перев. овець і кіз), з якого виготовляють пряжу.

А мати Сидить на призьбі коло хати Та вовну з кужеля пряде (Т. Шевченко);

[Кассандра:] Я, брате, сама б радніша прясти білу вовну, ніж віщувати всім нам чорну долю (Леся Українка);

Вовна була добре виварена в гречаному лузі, біла та пухка, веретено заспокійливо хурчало між пальцями (І. Білик);

З овечої вовни виробляють високоякісні тканини (з наук. літ.);

Миття вовни можна здійснювати на шляху транспортування сировини за наявності водо- та паливопостачання (з наук. літ.);

* У порівн. На ранок зірвався вітер, і небо заволокло сірими розпатланими хмарами. Мов сива брудна вовна пливла вгорі по воді, низько над хатами (А. Головко).

3. Пряжа, нитки з настриженого або начесаного з тварин волосяного покриву.

На столі кошик із нитками, з клубочками вовни (Марко Вовчок);

На Онисі була картата плахта, виткана з вовни пополовині з шовком невеличкими квадратиками (І. Нечуй-Левицький);

Паша, прикривши теплою хусткою ноги, сиділа на лежанці й щось плела з товстої вовни (М. Циба).

Би́ти во́вну див. би́ти.

◇ Сім мішкі́в (кіп, три мішки́) греча́ної во́вни (горі́хів) [і (та) всі непо́вні] див. сім;

(1) Як (мов, ні́би і т. ін.) Ма́рко́ (Хома́) на во́вні, зі сл. заробити, підробити і т. ін., ірон. – абсолютно, зовсім нічого (не заробити).

Коли потяг разів зо два цигарку, сплюнув і сказав невідомо до кого: – Заробив, як Марко на вовні (Д. Косарик);

З волів, які лишилися, в дорозі здохло ще кілька, й заробили ми, як Хома на вовні (Ю. Мушкетик);

(2) Як (мов, ні́би і т. ін.) у карася́ во́вни, ірон. – зовсім немає.

В цех прибуло поповнення із заводського училища, а досвіду у новеньких, як у карася вовни (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вовна — во́вна іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вовна — -и, ж. 1》 Густий волосяний покрив ссавців, перев. овець і кіз. 2》 Волосяний покрив, зістрижений або вичесаний із тварин (перев. овець і кіз), з якого виготовляють пряжу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вовна — вовна: ◊ як з ца́па вовни → цап ◊ не бу́де з ца́па вовни → цап Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. вовна — див. волосся Словник синонімів Вусика
  5. вовна — Натуральне волокно, отримане з волосяного покриву овець, ангорських і кашмірських кіз, ангорських кролів, верблюдів та ін. тварин; в. переробляється на пряжу, застосовується у виробництві тканин для одягу, трикотажу, повсті, килимів тощо. Універсальний словник-енциклопедія
  6. вовна — сім мішкі́в греча́ної во́вни (і (та) всі непо́вні), жарт., зі сл. наговори́ти, наплести́ і т. ін. Багато зайвого, безглуздого. Мельхиседек сердито глянув на свою жінку; вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І. Фразеологічний словник української мови
  7. вовна — ВОЛО́ССЯ (сукупність волосин на тілі людини), ВО́ВНА розм., ШЕ́РСТЬ розм., ВОЛОСІ́ННЯ розм.; РОСЛИ́ННІСТЬ розм. (перев. на обличчі); ЩЕТИ́НА розм. (коротке цупке на обличчі чоловіків). Старий жупан розхристався на грудях, а з пазухи.. Словник синонімів української мови
  8. вовна — ВО́ВНА, и, ж. 1. Густий волосяний покрив ссавців, перев. овець і кіз. Воно [вороненя] угору полетіло Да й пуць на шию барану І, кігті вплутавши у вовну білу. Смикнулося нести (Греб. Словник української мови в 11 томах