вовна

ВОЛО́ССЯ (сукупність волосин на тілі людини), ВО́ВНА розм., ШЕ́РСТЬ розм., ВОЛОСІ́ННЯ розм.; РОСЛИ́ННІСТЬ розм. (перев. на обличчі); ЩЕТИ́НА розм. (коротке цупке на обличчі чоловіків). Старий жупан розхристався на грудях, а з пазухи.. виглядало сиве кудлате волосся, неначе дід напхав за пазуху куделю вовни (І. Нечуй-Левицький); Максимов схопився і замахав зарослими жовтою вовною ручищами (О. Донченко); Здавалося, що п'яний&́9; нарочито так затягає розмову,.. старанно прикриваючи пеленою сорочки чорне від наманганського пороху та поту, заросле густою шерстю, тіло (І. Ле); Німець, вперши в боки пухкі, в рудому волосінні руки, зміряв молодого Глущука з ніг до голови поглядом (С. Чорнобривець); Вони були обидва майже однакового віку, на щоках кущилась, мабуть, перша рослинність (П. Панч).

ШЕРСТЬ (волосяний покрив тварин), ШУ́БА розм.; ВО́ВНА, РУ́НО, ВРУ́НО діал., ВО́ВНИЦЯ діал. (перев. у овець, кіз); ХУ́ТРО (волосяний покрив перев. у хижаків, гризунів); ПУХ (ніжний, м'який — у деяких тварин). Вовк стояв, широко розставивши лапи, сіра шерсть на спині ледь-ледь здригалась (Є. Гуцало); Сірко вчепився зубами до шуби і немилосердно вихав на всі боки нещасного ведмедя (І. Нечуй-Левицький); Шевченко бадьоро йшов вперед, милуючись то вершниками, то верблюдами з їх довгою і надзвичайно пухнастою вовною на колінах і грудях (З. Тулуб); Чорні коси одхилились до плечей і гойдались, як густе руно, на повітрі (І. Нечуй-Левицький); М'які, суцільні вруна одне за одним летіли з Варвариних рук на сортувальний стіл (О. Гончар); З овечок вовницю зстригає (Л. Боровиковський); Це був полярний лис. Його ще звуть песцем. Хутро його дуже м'яке, легеньке і тепле (М. Трублаїні); Високоякісні шкурки одержують тільки від повноволосих кролів, з густим пухом (з журналу). — Пор. підше́рстя.

ШЕРСТЬ (волокно і пряжа з такого покриву), ВО́ВНА, ПІДПА́Р текст. (з овечих шкур, оброблених на шкіру). З бобрової шерсті виробляли високоякісні легкі касторові капелюхи (з журналу); Тонка, довга, шовковиста — біла вовна асканійських овець йде на виготовлення найцінніших тканин (І. Волошин).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вовна — во́вна іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вовна — -и, ж. 1》 Густий волосяний покрив ссавців, перев. овець і кіз. 2》 Волосяний покрив, зістрижений або вичесаний із тварин (перев. овець і кіз), з якого виготовляють пряжу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вовна — ВО́ВНА, и, ж. 1. Густий волосяний покрив ссавців, перев. овець і кіз. Воно [вороненя] угору полетіло Да й пуць на шию барану І, кігті вплутавши у вовну білу, Смикнулося нести (Є. Словник української мови у 20 томах
  4. вовна — вовна: ◊ як з ца́па вовни → цап ◊ не бу́де з ца́па вовни → цап Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. вовна — див. волосся Словник синонімів Вусика
  6. вовна — Натуральне волокно, отримане з волосяного покриву овець, ангорських і кашмірських кіз, ангорських кролів, верблюдів та ін. тварин; в. переробляється на пряжу, застосовується у виробництві тканин для одягу, трикотажу, повсті, килимів тощо. Універсальний словник-енциклопедія
  7. вовна — сім мішкі́в греча́ної во́вни (і (та) всі непо́вні), жарт., зі сл. наговори́ти, наплести́ і т. ін. Багато зайвого, безглуздого. Мельхиседек сердито глянув на свою жінку; вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І. Фразеологічний словник української мови
  8. вовна — ВО́ВНА, и, ж. 1. Густий волосяний покрив ссавців, перев. овець і кіз. Воно [вороненя] угору полетіло Да й пуць на шию барану І, кігті вплутавши у вовну білу. Смикнулося нести (Греб. Словник української мови в 11 томах