вовна
ВО́ВНА, и, ж.
1. Густий волосяний покрив ссавців, перев. овець і кіз.
Воно [вороненя] угору полетіло Да й пуць на шию барану І, кігті вплутавши у вовну білу. Смикнулося нести (Греб., І, 1957, 66);
— Вони пригнали одну дурну вівцю та ще й перше вовну обстригли (Н.-Лев., II, 1956, 288);
// розм., рідко. Волосся.
Він склав на великий живіт зарослі вовною руки (Коцюб., II, 1955, 348);
Маслов схопився і замахав зарослими жовтою вовною ручищами (Донч., І, 1956, 417).
2. Волосяний покрив, зістрижений або вичесаний із тварин (перев. овець і кіз), з якого виготовляють пряжу.
А мати Сидить на призьбі коло хати Та вовну з кужеля пряде (Шевч., II, 1953, 316);
З овечої вовни виробляють високоякісні тканини (Колг. енц., І, 1956, 198).
◊ Наговори́ти (наплести́ і т. ін.) сім мішкі́в (кіп) греча́ної во́вни, жарт. — наговорити дурниць, нісенітниць.
Та з цього й кінь би сміявся — наплели ось сім мішків гречаної вовни… І ви в це вірите? (Козл., Ю. Крук, 1957, 497);
Гадаєш, куди він [Турбай] оце збирається?.. Та до того ж таки Горбатюка!.. От поїде, наговорить сім кіп гречаної вовни — гляди, і сам Кузь прискаче!.. (Руд., Остання шабля, 1959, 174).
3. Пряжа, нитки з настриженого або начесаного з тварин волосяного покриву.
На столі кошик із нитками, з клубочками вовни (Вовчок, Вибр., 1937, 91);
На Описі була картата плахта, виткана з вовни пополовині з шовком невеличкими квадратиками (Н.-Лев., III, 1956, 16).
Значення в інших словниках
- вовна — во́вна іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вовна — -и, ж. 1》 Густий волосяний покрив ссавців, перев. овець і кіз. 2》 Волосяний покрив, зістрижений або вичесаний із тварин (перев. овець і кіз), з якого виготовляють пряжу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вовна — ВО́ВНА, и, ж. 1. Густий волосяний покрив ссавців, перев. овець і кіз. Воно [вороненя] угору полетіло Да й пуць на шию барану І, кігті вплутавши у вовну білу, Смикнулося нести (Є. Словник української мови у 20 томах
- вовна — вовна: ◊ як з ца́па вовни → цап ◊ не бу́де з ца́па вовни → цап Лексикон львівський: поважно і на жарт
- вовна — див. волосся Словник синонімів Вусика
- вовна — Натуральне волокно, отримане з волосяного покриву овець, ангорських і кашмірських кіз, ангорських кролів, верблюдів та ін. тварин; в. переробляється на пряжу, застосовується у виробництві тканин для одягу, трикотажу, повсті, килимів тощо. Універсальний словник-енциклопедія
- вовна — сім мішкі́в греча́ної во́вни (і (та) всі непо́вні), жарт., зі сл. наговори́ти, наплести́ і т. ін. Багато зайвого, безглуздого. Мельхиседек сердито глянув на свою жінку; вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І. Фразеологічний словник української мови
- вовна — ВОЛО́ССЯ (сукупність волосин на тілі людини), ВО́ВНА розм., ШЕ́РСТЬ розм., ВОЛОСІ́ННЯ розм.; РОСЛИ́ННІСТЬ розм. (перев. на обличчі); ЩЕТИ́НА розм. (коротке цупке на обличчі чоловіків). Старий жупан розхристався на грудях, а з пазухи.. Словник синонімів української мови