вовківня

Значення в інших словниках

1. вовківня — вовківня́ 1 іменник жіночого роду вовча пастка; вовче лігво * Але: дві, три, чотири вовківні́ вовківня́ 2 іменник жіночого роду вовки збірн. Орфографічний словник української мови
2. вовківня — -і, ж. 1》 Вовча яма, пастка для вовків. 2》 Вовче лігво. 3》 збірн. Вовки. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вовківня — ВОВКІВНЯ́, і́, ж. 1. Вовча яма, пастка для вовків. При полюванні на диких тварин (дикого кабана, вовка, ведмедя) копали сліпі ями (вовківні) (з навч. літ.); * Образно. З цієї верші їм уже не вибратися .. Словник української мови у 20 томах
4. вовківня — ЛІ́ГВО (заглиблення або інше місце в землі, де живе тварина), ЛІ́ГВИЩЕ, ТИ́РЛО, ЛЕГО́ВИЩЕ діал.; КУБЛО́ (також заглиблення для плазунів); КУ́БЛИЩЕ, БАРЛІ́Г, БАРЛО́ГА, ГАЙНО́ розм., ГА́ВРА діал., МА́ТОЧНИК діал. (лігво ведмедя); ВОВКІВНЯ́ (вовче лігво). Словник синонімів української мови
5. вовківня — Вовківня́, -вні́, -вне́ю; -кі́вні, -кі́вень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. вовківня — Вовківня, -ні ж. 1) Западня, яма для ловли волковъ. Грин. II. 238. 2) Волчье логовище. Вх. Зн. 8. 3) Иронично: холодное жилье. 4) Множество волковъ. Вовківні такої було, що біда. Там таке звірно завелось, що й ходить страшно. Екатер. у. Словник української мови Грінченка