вовківня

ЛІ́ГВО (заглиблення або інше місце в землі, де живе тварина), ЛІ́ГВИЩЕ, ТИ́РЛО, ЛЕГО́ВИЩЕ діал.; КУБЛО́ (також заглиблення для плазунів); КУ́БЛИЩЕ, БАРЛІ́Г, БАРЛО́ГА, ГАЙНО́ розм., ГА́ВРА діал., МА́ТОЧНИК діал. (лігво ведмедя); ВОВКІВНЯ́ (вовче лігво). Не можна, ясна річ, залишати в спокої вовчі лігва і самих вовків, цих ворогів нашого господарства... (Остап Вишня); Потім гукнув Жайсака, щоб він показав Шевченкові і його товаришеві місця вовчих лігвищ (З. Тулуб); Отут саме вовче тирло (Словник Б. Грінченка); Нараз тут перед ними щось зашелестіло, — мабуть, звір якийсь підкинувся, виполошений із свого леговища (І. Франко); Гади збиралися на зиму в спільне кубло! (О. Донченко); На віддалі тридцяти кроків піднявся з барлога величезний ведмідь (В. Гжицький); З диких ломів, з гайна, встає на задні лаби ведмідь (М. Коцюбинський); Знов загриміли ще з більшою силою жуброві роги, розносячи тривогу в сумрачні медведячі гаври (І. Франко); — Тату, там у вовчім яру у вовківні двоє коней збахтажено (Марко Вовчок).

I. ПА́СТКА (на звірів, птахів, рідше риб); ЗАПАДНЯ́ (на звірів, птахів); ТЕНЕ́ТА мн., ЛАБЕ́ТИ мн. (сітка на звірів, птахів); СИЛЬЦЕ́ (СІЛЬЦЕ́), СІ́ЛО (у вигляді петлі, перев. для ловіння птахів, дрібних тварин); КАПКА́Н (пристрій з пружиною); ВОВКІВНЯ́ (на вовків); МИШОЛО́ВКА (на мишей). (Стара Бавмертиха:) На миші пастки ставити та щиглята в сільце ловити — ото тільки й роботи твоєї було (Леся Українка); Птахами я займаюсь з самого дитинства. Ловив сам різними сітками та западнями (О. Копиленко); Раз Лев пішов поживи розглядать Та у тенета і піймався (Л. Глібов); Соломія знесилилась і впала.. Груди важко дихали й очі блищали, як у звіра, що попавсь у лабети (М. Коцюбинський); У шість років Данилко умів робити сильця на птахів і знав, як їх наставляти (В. Гжицький); Есесівець крутив головою на всі боки, як той вовцюга в капкані (П. Загребельний); Юхим.. побачив наточений мишами ворох землі і підсунув до нори мишоловку (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вовківня — вовківня́ 1 іменник жіночого роду вовча пастка; вовче лігво * Але: дві, три, чотири вовківні́ вовківня́ 2 іменник жіночого роду вовки збірн. Орфографічний словник української мови
  2. вовківня — -і, ж. 1》 Вовча яма, пастка для вовків. 2》 Вовче лігво. 3》 збірн. Вовки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вовківня — ВОВКІВНЯ́, і́, ж. 1. Вовча яма, пастка для вовків. При полюванні на диких тварин (дикого кабана, вовка, ведмедя) копали сліпі ями (вовківні) (з навч. літ.); * Образно. З цієї верші їм уже не вибратися .. Словник української мови у 20 томах
  4. вовківня — Вовківня́, -вні́, -вне́ю; -кі́вні, -кі́вень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вовківня — ВОВКІВНЯ́, і́, ж. 1. Вовча яма, пастка для вовків. 2. Вовче лігво. — Тату, там у вовчім яру у вовківні двоє коней збахтажено (Вовчок, VI, 1956, 339). 3. збірн. Вовки. Вовківні такої було, що біда (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  6. вовківня — Вовківня, -ні ж. 1) Западня, яма для ловли волковъ. Грин. II. 238. 2) Волчье логовище. Вх. Зн. 8. 3) Иронично: холодное жилье. 4) Множество волковъ. Вовківні такої було, що біда. Там таке звірно завелось, що й ходить страшно. Екатер. у. Словник української мови Грінченка