вовчисько
ВОВЧИ́СЬКО, а, ч., зневажл.
Збільш. до вовк 1.
Так і здох у смороді від жаху на тому болітці вовчисько (М. Стельмах);
Високий дяковий голос скидався не так на комариний писк, як на козяче волання, коли ту козу роздирає вовчисько (Валерій Шевчук);
На подвір'ї об ногу [Тараса] тернувся вовчисько, і парубок порадів заступникові, якого боїться нечисть (Є. Пашковський);
Там бігали темні вовчиська і темних ловили зайців (І. Андрусяк);
* У порівн. Федько вовчиськом заходить до хати (А. Дімаров).
Словник української мови (СУМ-20)