вогкість
ВО́ГКІСТЬ, кості, ж.
1. Якість і властивість за знач. во́гкий.
Ті долини здалека дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю (І. Нечуй-Левицький);
Його вабила лінія губ і їх рожева вогкість (М. Коцюбинський);
Надходив ранок .. Нічні птахи замовкли, з озерець тягло вогкістю (Ю. Смолич).
2. Те саме, що воло́га.
Вогкість зеленкуватими краплями так і висіла на них (І. Франко);
Єдине Карімове око вогкістю заблищало (Іван Ле);
Їх [відра та слоїки] час від часу виносилося кудись у коридор, а потім знову поверталося на місце вже порожніми і розставлялося під водяними цівками з набухлої вогкістю потрісканої стелі (Ю. Андрухович);
У Біличах нещодавно пройшов дощ, і в холоднуватому повітрі відчувалась вогкість (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)