вогнеборець
ВОГНЕБО́РЕЦЬ, рця, ч.
Той, хто бореться з вогнем; пожежник.
В ту .. мить, коли тачанка із сільськими вогнеборцями влітає на подвір'я, вихор зриває з даху величезний оберемок охопленої вогнем соломи і, розкидаючи навсібіч, несе просто на сусідське обійстя! (Г. Тарасюк);
Вогнеборці розмотували довгі пожежні шланги, щоб на місці локалізувати загорання (із журн.);
Часто пожежники змушені працювати в умовах радіації, але пільг для вогнеборців, які ризикують здоров'ям та життям, не передбачено (з газ.);
Скільки таких прикладів, коли нашим вогнеборцям доводиться з однієї пожежі потрапляти на іншу й працювати в мокрому одязі (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)