вогневіти
ВОГНЕВІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., рідко.
Сильно палати, горіти.
Вогневіє сад під шаленим артобстрілом, і в тому саду назавжди зостався Іван (із журн.);
* Образно. Від тіла тут вимагалося лише одного .. Вмерти так, як умирають комети, – згоріти до краплі, до решти, лишивши по собі ще вогненний слід, – вогневіти бодай якийсь час (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)