вогнекрилий
ВОГНЕКРИ́ЛИЙ, а, е, поет.
Який має вогненні крила.
І згори глядить так грізно Огнекрилий херувим (І. Франко);
* Образно. Змагання! Ще більше, ще далі! З вершин на вершину – до цілі! Вирізуй на твердім металі Слова боротьби огнекрилі! (М. Рильський);
Любове моя вогнекрила, Ти линеш в осiнню даль (Д. Павличко).
Словник української мови (СУМ-20)