вогнепоклонництво
ВОГНЕПОКЛО́ННИЦТВО, а, с., рел.
Те саме, що вогнепокло́нство.
Обряд спалення у слов'ян був тісно пов'язаний з вірою у священний вогонь, у культі якого вогнепоклонництво поєднувалося із вшануванням сонця (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)