вогнетриви
ВОГНЕТРИ́ВИ, ів, мн. (одн. вогнетри́в, у, ч.), техн.
Вогнетривкі матеріали.
У металургії значна частина магнезиту переробляється на форстеритові вогнетриви (з наук. літ.);
У мартенівському виробництві широко впроваджувалися хромомагнезитові вогнетриви (з наук.-попул. літ.);
До галузей із випереджальними темпами розвитку можна віднести також промисловість будівельних матеріалів, зокрема виробництво цементу та магнезитових вогнетривів (з навч. літ.);
Для розвитку киснево-конверторного виробництва сталі дуже важливо забезпечити випуск спеціальних смолодоломітових вогнетривів (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)