Словник української мови у 20 томах

вогнетривкий

ВОГНЕТРИВКИ́Й, а́, е́, техн.

Здатний витримати дію високої температури, не загоряючись і не змінюючи своєї форми та стану; неплавкий.

У різних районах України розвідані й розробляються родовища такої нерудної сировини, як магнезит, вогнетривка глина, кварцити, флюсові вапняки (з наук. літ.);

Щоб розплавити кремнезем з вапном та содою, потрібна була надзвичайно висока температура. Понад тисячу градусів. Для такої температури треба було будувати особливі печі з вогнетривкого матеріалу (Д. Бузько);

Двадцять на шосту до під'їзду підкотив другий ваговоз. З нього зняли півдесятка здоровенних колоніальних сейф-чемоданів з вогнетривкого фібру, облямованого міддю і цинком (Ю. Смолич);

Він .. вранці ходив по Празі й замовляв вогнетривкі сейфи цілими дюжинами (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вогнетривкий — вогнетривки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. вогнетривкий — огнетривкий, -а, -е, тех. Здатний витримати дію високої температури, не загоряючись і не змінюючи своєї форми та стану; неплавкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вогнетривкий — ВОГНЕТРИВКИ́Й, а́, е́, техн. Здатний витримати дію високої температури, не загоряючись і не змінюючи своєї форми та стану; неплавкий. Для металургійної промисловості важливе значення мають вогнетривкі матеріали (Наука..  Словник української мови в 11 томах