Словник української мови в 11 томах

вогнетривкий

ВОГНЕТРИВКИ́Й, а́, е́, техн. Здатний витримати дію високої температури, не загоряючись і не змінюючи своєї форми та стану; неплавкий.

Для металургійної промисловості важливе значення мають вогнетривкі матеріали (Наука.., 10, 1956, 14);

Невичерпні поклади високоякісних вогнетривких глин розташовані в різних місцях Донбасу (Чорна метал. Укр.., 1957, 96).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. вогнетривкий — вогнетривки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. вогнетривкий — огнетривкий, -а, -е, тех. Здатний витримати дію високої температури, не загоряючись і не змінюючи своєї форми та стану; неплавкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вогнетривкий — ВОГНЕТРИВКИ́Й, а́, е́, техн. Здатний витримати дію високої температури, не загоряючись і не змінюючи своєї форми та стану; неплавкий.  Словник української мови у 20 томах