вогнетриви
ВОГНЕТРИ́ВИ, ів, мн., техн. Вогнетривкі матеріали.
У мартенівському виробництві за роки п’ятої п’ятирічки широко впроваджувались хромомагнезитові вогнетриви (Чорна метал. Укр.., 1957, 134);
Для розвитку киснево-конверторного виробництва сталі дуже важливо забезпечити випуск спеціальних смоло-доломітових вогнетривів (Рад. Укр., 7.IX 1962, 3).
Словник української мови (СУМ-11)