вогничок

ВО́ГНИЧОК, чка, ч.

Зменш. до во́гник.

Червоний вогничок світився біля цифри 9, а табло під стелею кабіни висвітлювало – вони вже проминули сьомий поверх (А. Кокотюха);

В'ється, фуркоче джмелем над долівкою веретено, невеликим вогничком кліпає каганець, і глухуватий чіткий голос Дмитра віддаляється (М. Стельмах);

Випливає човен. Перед ним блимають маленькі вогнички: це водяні дитинчата вказують путь (Н. Королева).

Значення в інших словниках

1. вогничок — во́гничок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. вогничок — огничок, -чка, ч. Зменш.-пестл. до вогник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вогничок — ВО́ГНИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до во́гник. Невеликим вогничком кліпає каганець (Стельмах, На.. землі, 1949, 48).  Словник української мови в 11 томах
4. вогничок — Вогничок, -чка м. ум. отъ вогонь.  Словник української мови Грінченка