вогнисько

ВО́ГНИ́СЬКО, а, с.

Те саме, що во́гнище 1.

Розводили величезні вогниська з соломи та хмизу (Є. Кротевич);

Богдарка .. коло вогниська вже заходилась. Вогонь з іскри малої пробудила, котлик наставила, зілля-ненависник з тисовим деревом варить (Н. Королева);

Мов жарини того вогниська, .. спогади ці і зогрівають, і печуть мене (М. Бажан);

Щоб вогонь і зовсім поборов мор, усяку нечисть, що засіла в тілі, кинь у воду вугілля з огниська і дай напитися тої водиці слабому, усю і всяку хворість зніме (Д. Міщенко);

Незабаром знялося таке вогнисько, що люди мусили втікати з пагорба (І. Білик);

Хтось сидів біля огниська,а воно високо палахкотіло, кладучи на землю червоне коло (Валерій Шевчук).

Значення в інших словниках

1. вогнисько — во́гни́сько іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вогнисько — огнисько, -а, с. Збільш. до вогонь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вогнисько — ВО́ГНИЩЕ (купа дров, хмизу і т. ін., що горить), БАГА́ТТЯ, ВОГО́НЬ, О́ГНИЩЕ розм., ОГО́НЬ розм., ВО́ГНИСЬКО розм., ВА́ТРА діал., ВА́ТРИЩЕ діал.; КУ́РИВО рідше, КУ́РИЩЕ діал. (димне для обкурювання).  Словник синонімів української мови
4. вогнисько — ВО́ГНИ́СЬКО, а, с., розм., рідко. Те саме, що во́гнище 1. Розводили величезні вогниська з соломи та хмизу (Крот., Сини.., 1948, 279).  Словник української мови в 11 томах