вогнисько

ВО́ГНИ́СЬКО, а, с., розм., рідко. Те саме, що во́гнище 1.

Розводили величезні вогниська з соломи та хмизу (Крот., Сини.., 1948, 279).

Значення в інших словниках

1. вогнисько — во́гни́сько іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вогнисько — огнисько, -а, с. Збільш. до вогонь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вогнисько — ВО́ГНИ́СЬКО, а, с. Те саме, що во́гнище 1. Розводили величезні вогниська з соломи та хмизу (Є. Кротевич); Богдарка .. коло вогниська вже заходилась. Вогонь з іскри малої пробудила, котлик наставила, зілля-ненависник з тисовим деревом варить (Н.  Словник української мови у 20 томах
4. вогнисько — ВО́ГНИЩЕ (купа дров, хмизу і т. ін., що горить), БАГА́ТТЯ, ВОГО́НЬ, О́ГНИЩЕ розм., ОГО́НЬ розм., ВО́ГНИСЬКО розм., ВА́ТРА діал., ВА́ТРИЩЕ діал.; КУ́РИВО рідше, КУ́РИЩЕ діал. (димне для обкурювання).  Словник синонімів української мови