вогнисто

ВОГНИ́СТО. Присл. до вогни́стий.

Клуб’я чорного диму впереміш з іскрами, вирвавшись з паровоза, вогнисто бушувало в повітрі (Гончар, Таврія.., 1957, 455);

В садах рясніли червонобокі зимові яблука, вогнисто миготіла горобина (Кучер, Вогник, 1952, 52);

3 кожною хвилиною щось вогнисто нестримне розгорялося в його душі (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 95).

Значення в інших словниках

1. вогнисто — вогни́сто прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. вогнисто — огнисто. Присл. до вогнистий, огнистий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вогнисто — ВОГНИ́СТО. Присл. до вогни́стий. Клуб'я чорного диму впереміш з іскрами, вирвавшись з паровоза, вогнисто бушувало в повітрі (О. Гончар); В садах рясніли червонобокі зимові яблука, вогнисто миготіла горобина (В.  Словник української мови у 20 томах