водевільчик
ВОДЕВІ́ЛЬЧИК, а, ч.
Зменш. до водеві́ль.
По всіх малих і великих містах спектаклі українські справляли справжній фурор. Навіть такий серйозний розум, як Куліш, у виставі водевільчика “Москаль-чарівник” бачить щось надзвичайне (Л. Старицька-Черняхівська);
У театрі давали якогось там поганенького одноактового водевільчика, давали якраз тоді, коли до театру збиралась публіка (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)