водевільний
ВОДЕВІ́ЛЬНИЙ, а, е.
Прикм. до водеві́ль.
Водевільні сцени переодягання випадають із загального стилю комедії “В степах України” (з наук. літ.);
Характери водевільних персонажів не були складними (з наук. літ.);
Шлягер був інтернаціональною сумішшю безлічі національних міських пісенних традицій, а також водевільних куплетів, романтичної романсової лірики, шантанних “жорстоких” романсів, модних танців (з наук. літ.);
Батько відомого саксофоніста й композитора був водевільним артистом, мати – медсестрою (з наук.-попул. літ.);
Водевільний сюжет;
// Власт. водевілю.
Інтрига п'єси розвивається за водевільним принципом: в її основі – ланцюг невідповідностей, непорозумінь між романтично налаштованою героїнею та прозаїчно орієнтованим героєм, а врешті й усім оточенням (з наук. літ.);
Від драматургів глядач вимагає відтворення не дрібних камерних чи водевільних ситуацій, а показу великої панорами життя народу (з мемуарної літ.);
Водевільні елементи.
Словник української мови (СУМ-20)