водевільний

ВОДЕВІ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до водеві́ль.

Водевільні сцени переодягання випадають із загального стилю комедії ["В степах України"] (Укр. рад. драм.., 1957, 58);

// Власт. водевілю.

Від драматургів глядач вимагає відтворення не дрібних камерних чи водевільних ситуацій, а показу великої панорами життя народу (З глибин душі, 1959, 117).

Значення в інших словниках

1. водевільний — водеві́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. водевільний — -а, -е. Прикм. до водевіль. || Власт. водевілю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. водевільний — ВОДЕВІ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до водеві́ль. Водевільні сцени переодягання випадають із загального стилю комедії “В степах України” (з наук. літ.); Характери водевільних персонажів не були складними (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах