вожата

ВОЖА́ТА, тої, ж., іст.

Те саме, що піонервожа́та.

Вожата розказувала про тайгу, де водяться ведмеді, лисиці, білки, соболь (О. Донченко);

На зборах загону сказала вожата: “Давайте наробимо квітів до свята!” (С. Олійник);

Коли вожата школи разом із вихованцями побували в музеї Переяслава-Хмельницького, то впізнали на фотографії свого директора, якого вважали “невідомим” героєм війни (з газ.).

Значення в інших словниках

1. вожата — вожа́та іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. вожата — -тої, ж., розм. Те саме, що піонервожата.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вожата — ВОЖА́ТА, тої, ж., розм. Те саме, що піонервожа́та. На зборах загону сказала вожата: "Давайте наробимо квітів до свята!" (С. Ол., Вибр., 1959, 154).  Словник української мови в 11 томах