возвеличування
ВОЗВЕЛИ́ЧУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. возвели́чувати.
Його [митця] Голгофа – це власне безпосереднiй вiдгук сучасника, його плач i возвеличування трагедiї, що вiдбувалася на його очах (Р. Федорів);
Домінуючі ідеологічно-кон'юнктурні кліше призводили до свідомого возвеличування одних аспектів війни та замовчування інших (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)