возлісся
ВОЗЛІ́ССЯ, я, с., діал.
Узлісся.
Вибігає [Катерина] на возлісся; Кругом подивилась, Та в яр... біжить... (Т. Шевченко);
Свіжий вітрець на вас подихає... Ох, легкокрилий брате! .. Вилазь за возлісся, на гори високі, спустися в долини широкі й подми, повій на степи безкраї та довгі, на лани безмірно широкі! (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)