вокативний

ВОКАТИ́ВНИЙ, а, е, лінгв.

Стос. до вокатива.

Аналіз звертань, якими послуговується молодь, свідчить про динаміку традиційних українських вокативних стереотипів (з наук. літ.);

У дисертаційній праці приділяється увага відмежуванню звертань від омонімічних конструкцій, некомунікативних одиниць мови, які мають також вокативний характер (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. вокативний — -а, -е. Прикм. до вокатив. Вокативне речення — однослівне речення, виражене звертанням.  Великий тлумачний словник сучасної мови