Словник української мови у 20 томах

вокзал

ВОКЗА́Л, у, ч.

1. Залізнична станція.

На вокзалі вони потрапили у вир тисячної юрби, що брала з бою місця, й останні хвилини Чайчиного подвійного існування розвіяла метушня тогочасної химерної “посадки” у вагони (Д. Бузько);

Велетенські юрбища заклопотаних і ніби переляканих, злиденних людей виливалися з усіх отворів присадкуватого вокзалу й чимдуж бігли в усі боки, поспішали (І. Багряний);

Приїхали вдосвіта; вокзал – завіяна цегла і залізо, серед яких в'ється дим від паровозів і пара (В. Барка);

// Будинок залізничної станції.

Величезне кругле пташине око .. поблискувало на фронтонi вокзалу на тому мiсцi, де мав висiти годинник (О. Гончар);

Постояв [Марко] хвилинку і вже хотів повертати назад, але цікавість перемогла, і він одчинив важкі двері вокзалу (К. Гриб).

2. Комплекс споруд для обслуговування пасажирів на станціях шляхів сполучення, керування рухом транспорту і розміщення службового персоналу.

Я пiшов на вокзал. Тупики захаращенi вагонами.., поїзд раз на добу вiдходив до Дрогобича (Р. Андріяшик);

Історичні Потьомкінські сходи ведуть до морського вокзалу Одеси (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вокзал — вокза́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. вокзал — (від англ. vauxhall vaux — прізвище власниці (Дж. Вокс) + hall — зал) 1) розважальний заклад біля Лондона (ХVІІ ст.) 2) в Україні (Росії) під цією назвою було місце суспільних розваг  Словник іншомовних соціокультурних термінів
  3. вокзал — [воґзал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў  Орфоепічний словник української мови
  4. вокзал — -у, ч. Будинок залізничної станції або пристані для обслуговування пасажирів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вокзал — Двірець  Словник чужослів Павло Штепа
  6. вокзал — вокза́л будинок або комплекс споруд для обслуговування пасажирів на станціях шляхів сполучення. Від назви саду для розваг у Лондоні.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. вокзал — ВОКЗА́Л (будинок для обслуговування пасажирів на залізниці, пристані тощо), СТА́НЦІЯ, ДВОРЕ́ЦЬ (ДВІРЕ́ЦЬ) діал.; АВТОВОКЗА́Л (при автобусному сполученні). Вранці приїхав до Цюріха, кинув речі на вокзалі, а сам пішов до вечора блукати по місту (М.  Словник синонімів української мови
  8. вокзал — Вокза́л, -лу; -за́ли, -лів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. вокзал — ВОКЗА́Л, у, ч. Будинок залізничної станції або пристані для обслуговування пасажирів. Половина гостей подалась випроводжати Софію з князем на вокзал (Л. Укр., III, 1952, 507); Спорожнів перон вокзалу (Довж., І, 1958, 51).  Словник української мови в 11 томах
  10. вокзал — (польс. < англ.) 1. Пасажирська споруда на великій залізничній станції, річковій або морській пристані, на початку або вздовж автомагістралі. Виникла в XIX ст. у зв'язку з швидким розвитком транспортних засобів. Залізничні...  Архітектура і монументальне мистецтво