вокзальний
ВОКЗА́ЛЬНИЙ, а, е.
Прикм. до вокза́л.
Он величезні скляні баньки, немов три сонця, висять над трьома вокзальними дверима (Панас Мирний);
Я стою на вокзальному пероні, вартую (П. Колесник);
Поїзд прогуркотів за вікнами, протяжно свиснув, пирхнув і зупинився. Вдарив вокзальний дзвін... (Василь Шевчук);
// Пов'язаний із вокзалом.
Я став на ґанку, окинув очима широке подвір'я, схоже більше на розкішний садок, ніж на вокзальні звичайні забагнені й засмічені задвірки (І. Нечуй-Левицький);
Гомонів натовп, що вивалився з поїзда і сірою лавиною плив до вокзальної площі (М. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)