воклюз

ВОКЛЮ́З, у, ч.

Потужне карстове джерело, що утворюється при виході підземних потоків із гірських порід на земну поверхню.

Воклюзи характерні для карстових областей (з наук. літ.);

Озеро Бездонка раніше функціонувало в ролі воклюзу, тобто джерела напірних висхідних вод, додатково підживлюючи річку (з газ.).

Значення в інших словниках

1. воклюз — -у, ч. Потужний водний потік у дуже тріщинуваних або легкорозчинних гірських породах.  Великий тлумачний словник сучасної мови