вокзал —
вокза́л іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
вокзал —
(від англ. vauxhall vaux — прізвище власниці (Дж. Вокс) + hall — зал) 1) розважальний заклад біля Лондона (ХVІІ ст.) 2) в Україні (Росії) під цією назвою було місце суспільних розваг
Словник іншомовних соціокультурних термінів
вокзал —
-у, ч. Будинок залізничної станції або пристані для обслуговування пасажирів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вокзал —
ВОКЗА́Л, у, ч. 1. Залізнична станція. На вокзалі вони потрапили у вир тисячної юрби, що брала з бою місця, й останні хвилини Чайчиного подвійного існування розвіяла метушня тогочасної химерної “посадки” у вагони (Д.
Словник української мови у 20 томах
вокзал —
вокза́л будинок або комплекс споруд для обслуговування пасажирів на станціях шляхів сполучення. Від назви саду для розваг у Лондоні.
Словник іншомовних слів Мельничука
вокзал —
ВОКЗА́Л (будинок для обслуговування пасажирів на залізниці, пристані тощо), СТА́НЦІЯ, ДВОРЕ́ЦЬ (ДВІРЕ́ЦЬ) діал.; АВТОВОКЗА́Л (при автобусному сполученні). Вранці приїхав до Цюріха, кинув речі на вокзалі, а сам пішов до вечора блукати по місту (М.
Словник синонімів української мови
вокзал —
ВОКЗА́Л, у, ч. Будинок залізничної станції або пристані для обслуговування пасажирів. Половина гостей подалась випроводжати Софію з князем на вокзал (Л. Укр., III, 1952, 507); Спорожнів перон вокзалу (Довж., І, 1958, 51).
Словник української мови в 11 томах
вокзал —
(польс. < англ.) 1. Пасажирська споруда на великій залізничній станції, річковій або морській пристані, на початку або вздовж автомагістралі. Виникла в XIX ст. у зв'язку з швидким розвитком транспортних засобів. Залізничні...
Архітектура і монументальне мистецтво