Словник української мови у 20 томах

воловодитися

ВОЛОВО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., розм.

1. Надто повільно робити що-небудь, марнуючи час.

До півночі воловодилася Параска, а там – і мука свій кінець має, і на неї сон є, – Параска затихла – заснула (Панас Мирний);

[Лукерія Степанівна:] Та й довго ви воловодитеся, скоро вже і гості почнуть сходитись, а ви .. горниці ще не опорядили як слід (М. Кропивницький);

Робітники є, матеріал є, гроші є, а поки воловодились, сезон проґавили (В. Підмогильний);

[Убийбатько:] Ти все ще з доповіддю про Бережного воловодишся? (І. Микитенко).

2. Водитися, возитися з ким-небудь.

– І охота тобі з тим бурсаком воловодитись? – сказав йому [Жукові], скривившись, наче після чого кислого, Шестірний (Панас Мирний);

Вона й діти на сусіду покине .. та й воловодиться з п'яним (Дніпрова Чайка);

Так і воловодилась з Петрусем Горпина, і чим більше воловодилась, тим більш звикала до нього (Грицько Григоренко);

Водій Сурков лише на хвилинку загальмував машину і відразу ж наддав газу: у нас немає часу воловодитися з полоненими, ними займуться ті, що позаду (Є. Доломан).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. воловодитися — волово́дитися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. воловодитися — -джуся, -дишся, недок., розм. 1》 Надто повільно робити що-небудь, марнуючи час. || Мати багато клопоту, мороки з ким-, чим-небудь. 2》 Водитися, возитися з ким-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. воловодитися — воловодитися вовтузитися (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. воловодитися — див. баритися  Словник синонімів Вусика
  5. воловодитися — ВОЗИ́ТИСЯ розм. (займатися чимсь клопітним, що вимагає багато часу), ВОВТУ́ЗИТИСЯ розм., ДОВБА́ТИСЯ, ДОВБТИ́СЯ розм., КОПА́ТИСЯ розм., ДЛУ́БАТИСЯ розм., ПО́РПАТИСЯ розм., ПО́РПЛИТИСЯ розм., ПО́РПЛЯТИСЯ розм., МОРО́ЧИТИСЯ розм., ВОЛОВО́ДИТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  6. воловодитися — Волово́дитися, -во́джуся, -дишся, -дяться; не -во́дься, -во́дьтеся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. воловодитися — ВОЛОВО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., розм. 1. Надто повільно робити що-небудь, марнуючи час. До півночі воловодилася Параска, а там — і мука свій кінець має, і на неї сон є, — Параска затихла — заснула (Мирний, IV, 1955, 65); [Убийбатько...  Словник української мови в 11 томах
  8. воловодитися — Воловодитися, -джуся, -дишся гл. Имѣть съ кѣмъ продолжительныя хлопоты.  Словник української мови Грінченка