володарювати

ВОЛОДАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок.

Маючи повну владу, керувати державою, краєм і т. ін.

Грек Адаміс, який жив у столиці гунів, сказав..: “.. На моїй колишній батьківщині, в Римській імперії, володарюють тирани” (І. Білик);

Анна, в жилах якої текла кров візантійських імператорів і угорських королів, рішуче прагнула володарювати сама (з навч. літ.);

// Підпорядкувавши своїй волі, розпоряджатися ким-, чим-небудь.

Думалося Когутові, що .. буде він володарювати довіку. Аж воно не так вийшло (І. Цюпа);

Жінка .. хотіла б володарювати над своїм чоловіком неподільно (П. Загребельний);

Природою треба володарювати розумно, тобто жити не всупереч її законам, а поважати їх (з газ.);

* Образно. Вона [мати] ж, опритомнівши, – враз, як при блискавці, – побачила, який світ став страшний!.. дикий, мов пустеля, де володарюють змії, живучи з горя людського (В. Барка).

Значення в інших словниках

1. володарювати — володарюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. володарювати — -юю, -юєш, недок. Маючи повну владу, керувати державою, краєм і т. ін. || Підпорядкувавши своїй волі, розпоряджатися ким-, чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. володарювати — див. керувати  Словник синонімів Вусика
4. володарювати — ПАНУВА́ТИ (мати владу над ким-, чим-небудь), ВОЛОДАРЮВА́ТИ, ВЛАДАРЮВА́ТИ уроч., ВЛАДИ́ЧИТИ заст. Народився Гордій з давнього панського роду, що звик панувати над мужиком і так виробив у собі цю потребу панувати...  Словник синонімів української мови
5. володарювати — ВОЛОДАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Маючи повну владу, керувати державою, краєм і т. ін. Ось вигнанець повертається до міста, яке повалило його владу; він повертається на те, щоб володарювати (Черн., Що робити?, перекл.  Словник української мови в 11 томах