володарювати

ВОЛОДАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Маючи повну владу, керувати державою, краєм і т. ін.

Ось вигнанець повертається до міста, яке повалило його владу; він повертається на те, щоб володарювати (Черн., Що робити?, перекл. Дукина, 1936, 398);

// Підпорядкувавши своїй волі, розпоряджатися ким-, чим-небудь.

Думалося Когутові, що.. буде він володарювати довіку. Аж воно не так вийшло (Цюпа, Назустріч.., 1958, 405);

Колись тут жив куркуль Обруч. А зараз володарює Карпо (Тют., Вир, 1964, 383).

Значення в інших словниках

1. володарювати — володарюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. володарювати — -юю, -юєш, недок. Маючи повну владу, керувати державою, краєм і т. ін. || Підпорядкувавши своїй волі, розпоряджатися ким-, чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. володарювати — ВОЛОДАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Маючи повну владу, керувати державою, краєм і т. ін. Грек Адаміс, який жив у столиці гунів, сказав..: “.. На моїй колишній батьківщині, в Римській імперії, володарюють тирани” (І.  Словник української мови у 20 томах
4. володарювати — див. керувати  Словник синонімів Вусика
5. володарювати — ПАНУВА́ТИ (мати владу над ким-, чим-небудь), ВОЛОДАРЮВА́ТИ, ВЛАДАРЮВА́ТИ уроч., ВЛАДИ́ЧИТИ заст. Народився Гордій з давнього панського роду, що звик панувати над мужиком і так виробив у собі цю потребу панувати...  Словник синонімів української мови