волоть

ВО́ЛОТЬ, і, ж.

Суцвіття трав'янистих (іноді кущових) рослин, яке складається з дрібних колосків, що утворюють кетяг.

Над степом літало шовкове ниття волоті (І. Білик);

Зразу за деревами пішли лани височенного проса. Достигаючі важкі волоті втратили свій зелений колір і половіли, а де вже й золотились (Ю. Логвин);

Рослини зрізали до виходу волоті з розтрубу листків (з наук. літ.);

* Образно. Моя печаль тебе не поневолить, А тiльки радiсний розбудить щем, Немов цього туману срiбна волоть, Замаєна i сонцем, i дощем (Д. Павличко);

* У порівн. – А як же ми його [звіра] допремо? – Навіщо? Знімем шкуру, та й всі діла, – сказав солдат із сивими, як волоть, вусами (Василь Шевчук).

Значення в інших словниках

1. волоть — во́лоть іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. волоть — -і, ж. Суцвіття трав'янистих (іноді кущових) рослин, яке складається з дрібних колосків, що утворюють кетяг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. волоть — див. багато; гроно  Словник синонімів Вусика
4. волоть — ВО́ЛОТЬ (дрібні колоски, їх цвіт і зерно на одному стеблі), ВО́ЛОТ збірн., ВОЛО́ТТЯ, КИ́ТИЦЯ, СУЛТА́Н, МІТЕ́ЛКА (про очерет, просо); КУНИ́ЦЯ рідше, КУНЯ́ діал. (про очерет). Видався паркий ранок, і коноплі пахтіли на всю низину, викинули волоть проса (К.  Словник синонімів української мови
5. волоть — ВО́ЛОТЬ, і, ж. Суцвіття трав’янистих (іноді кущових) рослин, яке складається з дрібних колосків, що утворюють кетяг. Суцвіття вівсюга — волоть, яка складається з окремих колосків (Бур’яни..  Словник української мови в 11 томах