волохатенький

ВОЛОХА́ТЕНЬКИЙ, а, е.

1. Пестл. до волоха́тий.

[Катря:] Ходім вже, мій голубчику волохатенький, в хату (М. Кропивницький);

На руках у Ясочки найкраща із цяцьок – ведмедик волохатенький, закутаний в платок (Н. Забіла).

2. Трохи волохатий.

Андрій Григорович лапнув рукою й роздушив волохатеньку рябеньку гусінь, з якої потекла зелена кров (В. Винниченко).

Значення в інших словниках

1. волохатенький — волоха́тенький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. волохатенький — -а, -е. Пестл. до волохатий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. волохатенький — ВОЛОХА́ТЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до волоха́тий. [Катря:] Ходім вже, мій голубчику волохатенький, в хату (Кроп., II, 1958, 351).  Словник української мови в 11 томах