волошковий

ВОЛО́ШКО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до воло́шка¹.

Сміх мій, далекий і любий, Мов та волошкова межа У рідному рівному полі (П. Воронько);

* Образно. Северин, усміхаючись, узяв його за руку, очі звіріли, в них закипав волошковий цвіт (Григорій Тютюнник);

// На якому ростуть волошки.

Йде обніжком волошковим Чіпка (Т. Масенко);

// Зробл. з волошок.

І хай згадається вам перше на віку .. Дівча засмалене в волошковім вінку (М. Рильський);

Той вінок волошковий – він їй [дівчині] найбільше додає краси (О. Гончар).

2. Який має або нагадує колір волошки; синій.

На ньому була полотняна сорочка з вишитим волошковими нитками коміром (І. Микитенко);

Нарешті він подивився на Наталку, й такий докір був у її волошкових очах, такий захват і така... любов (Ю. Хорунжий);

Олександра знову відчула, як обпікає її той волошковий погляд (Валерій Шевчук);

* Образно. Благословенна тиша і зоряні титли стояли над волошковим засніженим світом (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. волошковий — волошко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. волошковий — -а, -е. 1》 Прикм. до волошка I. Волошковий цвіт. || На якому ростуть волошки. || Зробл. з волошок. 2》 Який має або нагадує колір волошки; синій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. волошковий — див. голубий  Словник синонімів Вусика
4. волошковий — СИ́НІЙ (який має колір синьки і т. ін.); ВОЛО́ШКО́ВИЙ (кольору волошок); ВАСИЛЬКО́ВИЙ (яскраво-синій, як у васильків); КУ́БОВИЙ, ІНДИ́ГОВИЙ (густо-синій); УЛЬТРАМАРИ́НОВИЙ, ЕЛЕКТРИ́К (яскраво-синій); САПФІ́РОВИЙ, САПФІ́РНИЙ (кольору сапфіру).  Словник синонімів української мови
5. волошковий — ВОЛОШКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до воло́шка¹. Волошковий цвіт; // На якому ростуть волошки. Йде обніжком волошковим Чіпка (Мас., Сорок.., 1957, 348); // Зробл. з волошок. І хай згадається вам перше на віку..  Словник української мови в 11 томах