волошковий

СИ́НІЙ (який має колір синьки і т. ін.); ВОЛО́ШКО́ВИЙ (кольору волошок); ВАСИЛЬКО́ВИЙ (яскраво-синій, як у васильків); КУ́БОВИЙ, ІНДИ́ГОВИЙ (густо-синій); УЛЬТРАМАРИ́НОВИЙ, ЕЛЕКТРИ́К (яскраво-синій); САПФІ́РОВИЙ, САПФІ́РНИЙ (кольору сапфіру). Клапті хмарок зворушливо-білі, Синє небо за серце бере... (М. Рильський); В алеях парку товпились волошкові сутінки (П. Кочура); Глянув на море, а воно ніби й не було ніколи волошковим, густо-синім (Ю. Збанацький); Ходив поміж повстанцями юнак — Волосся русе, очі василькові... (В. Бичко); Куплю зараз, думаю собі, кубового ситцю, закажу чоботи (Панас Мирний); Над головою розгорнулось по-осінньому вже густо-синє, ультрамаринове, оксамитове небо (О. Копиленко); Далеко темніє (судно) серед густої сапфірної синяви (О. Гончар). — Пор. блаки́тний.

Значення в інших словниках

1. волошковий — волошко́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. волошковий — -а, -е. 1》 Прикм. до волошка I. Волошковий цвіт. || На якому ростуть волошки. || Зробл. з волошок. 2》 Який має або нагадує колір волошки; синій.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. волошковий — ВОЛО́ШКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до воло́шка¹. Сміх мій, далекий і любий, Мов та волошкова межа У рідному рівному полі (П. Воронько); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. волошковий — див. голубий  Словник синонімів Вусика
5. волошковий — ВОЛОШКО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до воло́шка¹. Волошковий цвіт; // На якому ростуть волошки. Йде обніжком волошковим Чіпка (Мас., Сорок.., 1957, 348); // Зробл. з волошок. І хай згадається вам перше на віку..  Словник української мови в 11 томах