волхвування

ВОЛХВУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. волхвува́ти.

Велику науку волхвування звели тепер до жебрацтва й ошуканства (Валерій Шевчук);

Із Велесом пов'язувалося й володіння потаємними знаннями волхвування, вважалося, що він – провідник душ померлих у потойбічний світ (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. волхвування — волхвува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. волхвування — -я, с. Дія за знач. волхвувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови